ГИРІ (важки) — міри маси, які застосовують при відважуванні, для градуювання і перевірки вагів.
Г. характеризуються номінальним значенням маси, найбільшим допустимим відхиленням від номінального значення та межею допустимої похибки визначення маси при перевірці. Залежно від призначення Г. розділяють на п’ять основних видів: а) еталони маси; б) Г. зразкові 1, 2, 3 і 4-го розряду; в) Г. аналітичні; г) Г. технічні 1, 2 і 3-го класу; д) Г. умовні (для нерівноплечих терезів). В основі вагових одиниць метричної системи лежить кілограм. В аптечній практиці основною одиницею вимірювання маси є грам — тисячна частка кілограма. Г. мають таку масу: 1, 2, 5, 10, 20 кг; 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 г; 10, 5, 2, 1, 20, 50, 100, 200, 500 мг. Г. комплектуються в набори-важки. Вони складаються так, щоб при якнайменшій кількості Г. можна було отримати будь-яку вагу. Кілограмові та грамові важки можуть закінчуватися будь-якою Г. (10, 20, 50 і т.д.); зазвичай у кілограмовому наборі не більше 20 кг, у міліграмовому найважча Г., як правило, не більше 500 мг. Грамові та кілограмові Г. для зважування на зразкових і технічних терезах мають форму циліндра з голівкою; діаметр циліндричої частини Г. приблизно дорівнює її висоті. Міліграмові Г. прийнято називати важками. Їх виготовляють у вигляді пластинок у формі шестикутників (5, 50 і 500 мг), прямокутників (2, 20 і 200 мг) і трикутників (1, 10 і 100 мг). З одного боку край пластинки зігнутий. На кожній Г. зазначена її маса.
В аптечній практиці використовують технічні Г. 2-го класу, набори яких бувають двох видів: дрібний (міліграмовий), містить Г. від 0,01 до 0,5 або 1,0 г і великий (грамовий), містить Г. від 1 до 100 або до 500 г. Дрібний важок виготовляють із мельхіору або сплаву на основі алюмінію, великий — з нержавіючої сталі або мідних сплавів; цей важок нікелюють, щоб уникнути окиснення. Аналітичний важок, що використовують при аналізі ЛП, відрізняється від технічного важка 2-го класу вищою точністю і формою. Поверхню аналітичних Г. полірують і покривають шаром золота, хрому або нікелю. Усі важки забезпечують свідоцтвами, в яких надана характеристика Г. Дрібний важок потрібно брати пінцетом, великий — за голівку, а після відважування поміщати їх у відповідні гнізда чи коробку. Щоб уникнути зміни ваги, Г. потрібно тримати в чистоті — мити в теплій мильній воді або в органічних розчинниках (спирті, бензині) і витирати насухо м’якою тканиною. Не можна чистити Г. металевими щітками та полірувальними засобами. При потраплянні на Г. відважуваної речовини необхідно швидко усувати можливість її хімічної взаємодії з матеріалом Г.
Г., як і терези, перевіряють і клеймують один раз на рік у місцевих відділах Державного комітету стандартів, мір і вимірювальних приладів.
БМЭ — М., 1977. — Т. 4; БСЭ. — М., 1971. — Т. 4; Тихонов А.И., Ярных Т.Г. Технология лекарств. — Х., 2002.